Як з'ясувалося, свого зоопарку у Львівській області немає, є лише не дуже відомий приватний зоокуток у 65-ти кілометрах від Львова, за Самбором. І от у цьому зоокутку народилися левенята...

Ранчо замість бунгало

Чесно кажучи, очікував побачити на об'єкті якийсь двоповерховий "блатний" будиночок "нового українця" і поруч замість сараю клітку з левами, в якій народилися левенята. Як з'ясувалось, їх аж чотири, і це тоді, коли таку кількість потомства левиці народжують тільки в дикій природі. Це означає, що їй тут справді комфортно. Але не буду забігати наперед...

Виявилося, що потрапити у зоокуток не дуже легко. В Самборі ми розпитували, де є зоопарк, але місцеві мешканці відповідали, що не знають. Однак коли сказали, що там народилися левенята, то відразу отримали відповідь: "Це ж ферма Білака, їдьте прямо з міста в бік гір, ліворуч побачите. Там багато страусів". Страусів, які бігали по огородженому полю, було справді багато -- десять. А за полем ми побачили і сам фільварок із великим, помітним ще з дороги написом "Білаки" на незвичайній будівлі, навіть радше на готельно-відпочинковому комплексі.

Назва "Білаки" походить від прізвища господаря маєтку Івана Білака, колишнього ветеринара, а нині -- заклопотаного бізнесмена, який не розлучається з мобільним телефоном. Поки пан Білак звільниться, ми чекали близько години, але це виправдало себе, бо отримали цікаву екскурсію.

Як розповів пан Білак, його господарство складається з приватної фірми "Білак", в яку входить "Гостинний двір" -- готель із басейном, ресторан на двісті персон, бар, фонтани, сауна та фермерське господарство "Білаки" зі страусовим загоном, конями, бугаями, м'ясо-переробним цехом тощо.

А от численних тваринок Білак тримає собі та іншим на втіху. Вхід до його зоокуточка, як він його ніжно називає, є вільним і безкоштовним. Сюди, крім селян, яким захочеться подивитися на тварин, що живуть лише в дикій природі, з'їжджаються й серйозні туристи. На момент, коли пан Білак почав нашу екскурсію, біля першої клітки з ведмедями, вже стояв гурт поляків, близько п'ятнадцяти осіб. Кажуть, що суди регулярно приїжджають цілі автобуси школярів, не тільки з Самбора, але й зі Львова.